Останні новини
До 210-річчя від дня народження українського письменника, культурно-громадського діяча Маркіяна Семеновича ШАШКЕВИЧА (1811 — 1843)
- Деталі
- Створено: Вівторок, 09 листопада 2021, 08:53
- Автор: Super User
- Категорія: Новини бібліотеки
Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 року в селі Підлисє (Підлисся), Золочівського округу в Галичині. Дитячі роки провів у сусідньому селі Княжому, де його батько був священиком. Початкову освіту одержав дома, а потім навчався у нормальній школі в містечку Золочеві та в гімназії (Бережани, Львів).
З дитинства Шашкевич любив народні пісні і ще в школі почав складати вірші. Навчаючись з 1829 року у Львівській семінарії, він розгорнув активну громадську і культурну діяльність, рішуче виступив за громадянські права української мови і фонетичний правопис, за літературу народною мовою, згуртував навколо себе передову молодь. Твори І. Котляревського та збірка пісень М. Максимовича окрилили Шашкевича і його однодумців Я. Головацького та І. Вагилевича у праці для народу. Після рукописних збірок оригінальних поезій і народних пісень «Син Русі» (1833), «Зоря» (1834) вони складають «Азбуку» і «Читанку» (1835 — 1836) для навчання дітей рідною мовою, а в 1837 р. видають знамениту «Русалку Дністровую» — першу книжку народною мовою на західних землях України.
Вчився Шашкевич у семінарії з перервами. Через скрутні матеріальні умови він то сам залишав навчання, то його виключали з семінарії, тому закінчив її тільки 1837 року. У 1838 р. одружився, був священиком у селах Гумниськах, Нестаничах, Новосілках.
Ні переслідування жандармів, ні польсько-німецьке засилля, ні зрадницька діяльність доморощеного панства не похитнули Шашкевичевого ідеалу — служити рідному народові. Та недовго довелося працювати Шашкевичу для народу. Нужда й туберкульоз, на який хворів він з шкільних років, 7 червня 1843 рокузвели його в могилу. Через 50 років прах поета урочисто перенесено з Новосілок до Львова на Личаківське кладовище.
Відому у літературі «Руську трійцю» народ назвав будителями галицької землі, а поетичне слово Шашкевича, за висловом І. Франка, «...стало кристалізованою, очищеною мовою людського серця, зверненою безпосередньо до сердець усіх інших людей...»
В умовах поневолення західноукраїнських земель австрійською монархією Шашкевич, послідовно орієнтуючись на народ, його мову і культуру, своєю діяльністю підніс ідею соціального і національного визволення трудящих, підготував грунт для розвитку нової української літератури в Галичині і цим заслужив всенародну шану.
Радимо ознайомитись:
1. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія / За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2003. – С.195-200.
2. Любар О.О. Історія української школи і педагогіки: Навч. посіб./ О.О. Любар, М.Г.Стельмахович, Т.Д. Федоренко. – К.: Знання, 2003. – С.233-248.
3. Огородник І. В. Українська філософія в іменах: Навч. посіб./ І.В. Огородник, М.Ю. Русин. – К.: Либідь, 1997. – С.299-300.
4. Вірші Маркіяна Шашкевича / OnlyArt. Режим доступу: https://onlyart.org.ua/ukrainian-poets/virshi-markiyana-shashkevycha/- Назва з екрану.
5. Маркіян Шашкевич: механізми культу/ Krytyka. Ігор Чорновол. Режим доступу: https://krytyka.com/ua/articles/markiyan-shashkevych-mekhanizmy-kultu– Назва з екрану.
6. Шашкевич Маркіян –Інститут історії України. Режим доступу: http://history.org.ua/?termin=Shashkevych_M– Назва з екрану.
7. Маркіян Шашкевич. Біографія. Режим доступу: https://ukrclassic.com.ua/katalog/sh/shashkevich-markiyan/1699-markiyan-shashkevich-biografiya- Назва з екрану.