Останні новини

Адаптація першокурсників

   Адаптація – активне пристосування індивіда до умов середовища і результату цього процесу.
   Процес адаптації студентів-першокурсників дуже важливий, складний і довгий.
   Вступаючи до освітнього закладу, студенти зіштовхуються з  проблемами, що пов’язані з недостатньою психологічною готовністю до навчання у вищому навчальному закладі, з руйнуванням роками вироблених установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій.
   Зі вступом до навчального закладу юнаки і дівчата потрапляють у нові, незвичні для них умови, що неминуче спричиняє руйнування динамічного стереотипу і пов'язаних з ним емоційних переживань.
   Дезадаптація – це психічний стан людини (частіше – дитини, ніж дорослого), при якому психосоціальний статус особистості не відповідає новій соціальній обстановці, що ускладнює або зовсім скасовує можливість пристосування.

   Причинами й наслідками дезадаптаціїї можуть бути:
- недостатня інформованість про майбутню професію й, як наслідок, сумніви в правильності зробленого професійного вибору;
- невідповідність базової підготовки вимогам навчального закладу, недостатнє розуміння лекцій, як наслідок - зниження успішності, втрата інтересу до навчання;
 - зміна побутових умов, зміна режиму дня;
- підлітковий вік.
- непристосованість до темпу навчання;
- почуття неповноцінності у стосунках із товаришами, викладачами, надмірна сором’язливість, замкнутість.

   Саме вплив родинного оточення є одним з вагомих соціально-психологічних чинників на адаптацію студентів-першокурсників до нових умов навчання в коледжі.

 

   ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКУРСНИКІВ

    Для того, щоб процес адаптації проходив швидше, слід стежити за тим, щоб ваша дитина:

 
   ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПІДТРИМАТИ ПЕРШОКУРСНИКА, НЕОБХІДНО:

      СЛОВА ПІДТРИМКИ:
   «Знаючи тебе, я впевнений, що ти все зробиш добре»
   «Ти робиш це дуже добре»
   «Мені було дуже приємне стежити за тим, що відбувається»
   «Це серйозний виклик, але я впевнений, що ти готовий до нього»

      ЯКІ СЛОВА НЕ СЛІД ГОВОРИТИ:
   «Ти завжди…»
   «Ти не такий як …»
   «Ти взагалі…»
   «Вічно ти…»

   У жодному випадку не залишайте дитину в цей складний адаптаційний період, стримуйте  свої негативні емоції та підтримайте і надайте допомогу дитині. Повірте, що, не дивлячись на можливу агресію і крики про те, що вас ніхто ні про що не просив, у душі ваша дитина буде вам дуже вдячна за допомогу  і ніколи не забуде вашої підтримки.