Останні новини

Музичне виховання з методикою навчання. Лекція № 21

Тема: Дитячі музичні інструменти. Мета, завдання включення ДМІ в уроки музики. Різновиди ДМІ.
Мета: познайомити студентів з класифікацією груп дитячих музичних інструментів. Визначити роль та завдання використання ДМІ на уроках музики, опрацювати методику їх використання в молодших класах.
Розвивати інтелектуальні, емпатійні, колективістські та вольові якості студентів.
Виховувати любов до обраної професії
Тип заняття: лекція
Обладнання заняття: опорні конспекти, презентація на тему лекції. набір ДМІ.
 

П Л А Н

 
І.  Організація початку заняття
ІІ.  Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Подача нового матеріалу                                    
1.     Визначення ДМІ
2.     Мета і завдання  вводу ДМІ в урок музики
3.     Класифікація ДМІ
4.     Характеристика, особливості будови, способи  і технічні прийоми гри на інструментах різних груп.
5.     Знання та уміння, якими  потрібно оволодіти учням в процесі  навчання гри на ДМІ
6.     Етапи введення інструменту в урок.
7.     Етапи роботи над  партією та партитурою.
ІV. Домашнє завдання
 
 
 
Список літератури
 
  •   Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі: Методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2003.
  •   Дмитриева Л.Г., Черноиваненко Н.М. Методика музыкального воспитания в школе. – М.: Просвещение, 1989.с.124-166.
  •   Михеева Л.Г. Музыкальный словарь в рассказах. – М.: 1988.
  •   Ростовський О.Я. Теорія і методика музичної освіти: Навч. - метод. посібник. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2011.
  •   Финкельштейн Э. Музыка от А до Я. Занимательное чтение с картинками и фантазиями. – Санкт-Петербург: «Композитор», 1997.
  •   Амлінська Р. Музичні інструменти-іграшки. —К.:Муз.Україна, 1986. -26с.
  •   Трофимчук О.І. На шляху до музикування (За системою К.Орфа). —Рівне: РДІК, 1993.—31с
  •   Бороздинов А. Классный оркестр // Музыка в школе. —1988. —№4. —С.20-24
  •   Сургаутайте В. Использование музыкальных инструментов на уроках (1 -3 кл.) // Музыкальное воспитание в школе. Вып.7. —М.: Музыка, 1971. —С.3-16.
 
Інтернет-ресурси  
 

Хід заняття

 
              Тема, яка пропонується для розгляду, є надзвичайно актуальною і важливою, оскільки навчання дітей грі на  дитячих музичних інструментах, відкриває перед ними новий  світ звукових фарб, стимулює в них інтерес до музики, а головне -  розвиває музичні і творчі  здібності дітей.
          Музична педагогіка давно займається питаннями дитячого музикування. Неоціненною в цій області є заслуга Карла Орфа - австрійського композитора і педагога.  Створена ним унікальна система музичного розвитку дитини поєднує в собі спів та рух, гру на інструментах та  читання віршів в ритмі музики. Педагог-вчений вважав, що «як добриво збагачує землю і дає можливість прорости зернам, так і музика, викликає у дитини сили і здібності, які іншим чином ніколи б не розкрилися і не розцвіли у дитини». Тож розглянемо як музикування на дитячих музичних інструментах розвиває у дитини її здібності та виховує особистісні якості.
1. Визначення ДМІ
- Чи замислювалися ви  - що таке музичний інструмент?
- Так, це предмет за допомогою якого музиканти виконують музику. Дитячий музичний інструмент (ДМІ) -  зменшена, спрощена копія справжнього музичного інструменту, схожа з ним за зовнішнім виглядом і способом звуковидобування.  Дитячі музичні інструменти мають легкий корпус, менший розмір. Існує ще один термін «музична іграшка». Його використовують по відношенню до інструментів, які використовуються у сюжетно-рольових іграх.
Музичні інструменти виникли в далекій давнині. Під часархеологічних розкопок були знайдені інструменти,час створення яких сягає III-II ст. до н. е., вони і є прообразами нині існуючих.  Перші музичні інструменти виготовлялися з кісток тварин - в них створювали отвори для вдування повітря.  Потім матеріалом для них стали стебла очерету, раковини, а пізніше - дерево і метал. Також були поширені різні ударні інструменти (калатало, тріскачка, брязкальце з висушених плодів з кісточками або камінчиками всередині, барабан).
              Поява барабана свідчилапро те, що люди відкрили властивість резонування порожніх предметів. Вони почали використовувати висушену шкіру, натягуючи її на порожню посудину.
              Використання іграшок, що звучать, має в народі також вікову історію. Найстаріші музичні іграшки, що дійшли до нас, з’явилися ще І-ІІ столітті. Вони являють собою брязкальця та тріскачки з дерева, кісток. Пізніше з’явилися іграшки з металу. Під час розкопок у наших містах знайдені глиняні свистульки різноманітних форм (у вигляді, кози,  солов’я, півня, собаки та ін.).  
 
2. Мета і завдання  вводу ДМІ в урок музики
              Музична діяльність школярів - це різноманітні засоби пізнання дітьми музичного мистецтва за допомогою яких здійснюється музичний і загальний розвиток дитини.  Гра на ДМІ — один з видів музичної, а саме - виконавської діяльності , який збагачує музичні враження школярів і розвиває їх музичні та творчі здібності.  Відомий дослідник здібностей М.Н.Теплов довів, що здібності завжди є результатом розвитку. Вони не є  вродженими. Здібності  розвиваються  тільки в конкретній відповідній діяльності. Спираючись на це, ми можемо стверджувати, що виконавська діяльність дитини і веде до  розвитку його музичних, а якщо дитині в процесі виконавської діяльності пропонувати завдання творчого характеру, то й  творчих здібностей.
             Творчі завдання повинні надаватися в емоційній образній формі, пробуджувати уяву, фантазію дітей поетичними порівняннями, казковими сюжетами, зацікавлювати  їх. Наприклад,  можна запропонувати  учням створити пісеньку ласкавого сонечка, яке супроводжує їх кожного дня до школи чи  розказати за допомогою трикутника,  яким  вчора був дощик, що прийшов до нас разом зі своїм товаришем - легким вітерцем. .
             Мелодичні музичні інструменти розвивають всі три основні музичні здібності: ладове відчуття, музичний слух і почуття ритму. Щоб заграти мелодію по слуху, необхідно мати музично-слухові уявлення про розташування звуків за висотою (рухається мелодія вгору, вниз, стоїть на місці) і ритмічні уявлення (співвідношення тривалостей звуків мелодії).             При підборі мелодії на слух необхідно також відчувати тяжіння звуків (ладове відчуття), розрізняти та відтворювати емоційне забарвлення музики.
            Гра на ударних музичних інструментах, що не мають звукоряду, веде до розвитку почуття ритму, розширює тембральні уявлення дітей.
            В процесі навчання грі на ДМІ йде краще засвоєння нотної грамоти та мови музики. Діти практично в процесі виконання твору опановують назви нот, їх тривалості, а також такі поняття як динаміка, темп,  ритм, музична форма, жанр  та інші.
            У процесі гри на ДМІ розвивається моторика, тренується дрібна мускулатура пальців.
            Гра на інструменті надає можливість дітям, яки інтонують не чисто і соромляться співати, активно виявляти себе у виконавській діяльності. 
            Тож гра на інструментах активізує всіх дітей, сприяє розвитку музичних, творчих здібностей, вчить знати, розуміти і любити музику.
             Окрім вищезгаданого, гра на дитячих музичних інструментах розвиває волю, потяг до досягнення мети, витримку, наполегливість, уяву. Гра в колективі (ансамблі, оркестрі) розвиває у дітей почуття колективізму, відповідальності, вчить працювати разом.
 
     3. Класифікація ДМІ
             В роботі з учнями застосовуються різноманітні групи музичних дитячих інструментів: ударні, духові, струнні, клавішно-ударні, клавішно-язичкові, електромузичні. В свою чергу інструменти мають ще підрозділи, і один з них -  це поділ на беззвучні (відтворення музичних інструментів з німою клавіатурою) і ті, що звучать з фіксованим звуком, а також мелодичні інструменти.
             Беззвучні. Ці іграшки лише відтворюють зовнішню подобу музичних інструментів, наприклад піаніно з німою клавіатурою, балалайки зі струнами, які не грають, баянчики з міхами і т. ін. Хоч вони й не звучать, але зовнішній вигляд у них привабливий і сприяє створенню гральної ситуації. Діти часто вдають із себе «музикантів» і грають, наслідуючи дорослих, уявляють себе піаністами, баяністами, балалаєчниками. Це, без сумніву, розвиває творчу уяву дитини.
              Кожна група інструментів відрізняється своєрідним тембральним забарвленням та джерелом звуковидобування:
1.      Ударні (звук видобувається за допомогою удару): шумові (бубон, барабан, тарілки,  брязкальця, кастаньєти, маракаси та ін.) і мелодичні (металофон, ксилофон.
2.     Струнні (звук видобувається за допомогою подразнення струни) - цимбали, цитра.
3.     Духові (звук видобувається за допомогою вдування повітря) -  флейта, саксофон, кларнет, губна гармоніка, сопілки, дудки, «триоли», «мелодіки» та ін.
4.     Клавішно-ударні (Звук викликає удар молоточка по металевих пластинах, який виникає, коли натискають клавішу) - піаніно, рояль.
5.     Клавішно-язичкові (звук виникає, коли натискають клавішу)- баян, акордеон, гармоніка  та ін.
6.     Електромузичні (працюють від електромережі чи елементів живлення) - синтезатори, електрооргани.
              Застосування різноманітних музичних інструментів дає можливість задовольнити інтерес до музикування дітей різних музичних здібностей і за віком. Різноманіття видів інструментів має ще одну перевагу. Гра на них вимагає опанування навичками різного ступеня складності – від постукування брязкальцями, до гри знайомих мелодій із запам’ятовуванням знаходження звуків на клавішах та струнах.
              Для застосування в класі ДМІ повинні відповідати наступним вимогам:
  •        бути якісно настроєними;
  •        мати чистий визначений тембр (забарвлення звуку);
  •        бути  зручними для дітей за їх розміром і вагою;
  •        зручні у використанні.
 
4.  Характеристика, особливості будови, способи  і технічні прийоми гри на інструментах різних груп.
              Ударні інструменти поділяються на дві групи:
а) немелодійні
б) мелодійні
              Немелодійні інструменти: клавес (дерев'яні палички), блоки (коробочки), бруски, тамбурин (бубон), барабан, маракаси, трикутники, парні тарілочки, підвісна тарілка, парні ручні тарілки, грибок.
              Клавес (дерев'яні палички) - дві паличкизі звучного дерева (палісандр). Ними вдаряютьодна об одну.Краще тримати палички так, щоб кінці залишалися вільними (вказівним і великим пальцями). Можна також покласти одну паличку в ліву долоню, зогнуту у формі тарілки, і стукати по ній іншою.
              Блоки - порожня дерев'яна коробочка з щілиною на одній з вузьких сторін. На блоці грають дерев'яними паличками, але не кінцями, а серединою. Під час гри блок кладеться на пряму долоню лівої руки плоскою стороною (поверхня, по якій грають, злегка вигнута). У залежності від місця удару (ближче до щілини або по протилежній стороні) блок дає звуки різного звучання. Почергові удари по цих місцях нагадують цокіт копит. Можна вдаряти по черзі по центрах двох блоків (великогоі маленького), у цьому випадку їх кладуть поруч на долоню лівої руки.
               Бубон - музичний інструмент з невизначеною висотою звучання. Виготовляється у вигляді дерев’яного обруча, обтягнутого з одного боку шкірою (мембраною). В середині обруча натягнуті навхрест дві металеві дротини, на яких нанизані тарілочки-дзвіночки. У західних областях України бубон ще називають решетом.Тримають бубон у лівій руці. Вказівний палець просовують у спеціальний отвір обруча, решта пальців обхоплюють обруч з середини, великий палець розташовується на шкірі. У процесі виконання використовують різні способи гри: поодинокі удари, чергування ударів по обручу або шкірі інструмента долонею, пальцями, дерев’яними паличками, струшування інструмента, ковзання великого пальця по шкірі.
               Іграшковий бубон, який теж іноді використовують в якості повноцінного музичного інструменту, може бути і пластмасовим. Бубон дає різні за характером звуки залежно від того, б'ють по його перетинці пальцями, м'якою частиною долоні чи одним великим пальцем. Якщо до того ж змінювати місце удару — ближ­че до дерев'яної рами (де дужчий резонанс), до середини, бити по самій рамі або ж, нарешті, чергувати ці удари, то можна досягти цікавого тембрового поєднання звуків.
                Барабан видає звуки високого регістра невизначеної висоти. Він являє собою металевий циліндр, затягнутий по обидва боки шкірою. Якщо барабан не має підставки, його потрібно установити на висоті колін з нахилом убік граючого. Звуки витягаються стукалками або двома дерев'яними паличками. Діти їх можуть тримати звичайним способом. Місце удару - центр.
               Маракаси - дві пластмасових кулі, у яких перекочуються камінчики. Користуватися ними потрібно обережно, тому що їхній звук стомлюючий, він витягається струшуванням кисті або її м'яким, плавним рухом зі сторони убік на рівні трохи нижче грудей.
              Трикутники під час гри підвішують або тримають за один кут лівою рукою (за петлю), а правої вдаряють по них металевою паличкою. Грати можна, ударяючи по горизонтальній або двох інших сторонах. У швидкому темпі, граючи по двох сторонах усередині трикутника, можна виконати тремоло. Звук у трикутника «блискучий», ніжний, уривчастий.Звук має бути легким, пружним, і, якщо він не стихає довго, треба притиснути трикутник рукою, звук одразу стихне.
             Пандейра — ударний музичний інструмент без визначеної висоти звуку.
Інструмент являє собою чотири пари маленьких металевих тарілочок, вмонтованих в дерев’яну рукоятку.
              Ударні мелодійні інструменти – металофон і ксилофон сопранові  та альтові: сопранові – До другої – До третьої, ноти пишуться на октаву нижче; альтові До першої – До другої октави. Основне настроювання інструментів – тональність До-мажор. Змінні пластинки дають можливість грати в близьких тональностях. Найнижчий тон – завжди тоніка тональності. Під час гри площина інструментів повинна бути на висоті пояса учня. Палички варто легко тримати між великим і вказівним пальцями. Не можна пальці стискати в куркуля. Правильний рух руки – вільне від ліктя до кісті. Спочатку треба пропонувати дітям здобувати звук двома руками і стежити за тим,  щоб висота відскоку обох рук була однаковою.
               Кожному інструментові відповідає свій тип паличок:
на ксилофоні грають твердими (корковими) паличками;
на металофоні – гумовими.
 
5. Знання та уміння, якими учні повинні оволодіти у процесі навчання гри на інструменті.
              Розглянемо обсяг знань та умінь, якими діти оволодівають у процесі навчання.
              У результаті занять на ДМІ школярі повинні знати:
  • назви інструментів і правила їх збереження;
  • назви нот — до, ре, мі, фа, соль, ля, сі — їхнє місце на нотному стані;
  • розташування високих і низьких звуків на звуковисотних інструментах; їхнє місце на пластинках металофонів і клавішах інших інструментів,
  • прийоми гри на інструментах;
  • характер звучання інструментів (наприклад, цитри за своїм звучанням ніжні, м'які, металофони дзвінкі, акордеони звучні, тарілки голосні, дзвінкі, барабани гуркотливі і т. ін.);
  • розуміти виразні особливості звуковедення, звуковидобування.
              Школярі повиннівміти:
  • розрізняти на слух тембри інструментів і усвідомлювати їхню виразну сутність;
  • опанувати прийомами і засобами гри на кожному інструменті; наприклад. м'яким рухом кисті при грі молоточком на металофоні, ксилофоні, медіатором — на цитрі; правильно витрачати дихання, граючи на тріолах, кларнетах, дудочках; знаходити зручну аплікатуру, граючи на акордеоні, баяні, піаніно; приглушувати звучання тарілок, трикутників; правильно. тримати руки, граючи на бубоні, барабані, струшуючи кастаньєтами, маракасами, брязкальцями;
  • опанувати навичками ансамблевого виконання, дотримуючись загальної динаміки, темпу; своєчасно вступати в гру і закінчувати її; користуватися елементарними динамічними відтінками;
  • опанувати навичками підбору наслух нескладних мелодій;
  • уміти коректувати якість виконання товаришами різних партій у нескладних добре відомих творах;
  • опанувати способами передачі засобів музичної виразності;
  • орієнтуватися в запису нескладних партітур до пісенних та інструментальних мініатюр, а також п'єс для слухання музики;
  • уміти грамотно прочитати свою партію і запропонувати свою „оркестровку" з обґрунтуванням власного задуму.
  • імпровізувати ритмічні і мелодійні поспівки.
 
6. Порядок введення ДМІ в урок
                Вводити інструменти на уроки можна практично з перших уроків, але робити це треба за певними правилами. Знайомство починається  з одним з інструментів. Вчитель  використовує його для підтримки  співу учнів, чи для підкреслення музичного образу пісні, поспівки, або твору для слухання. Він, показуючи інструмент, обговорює з учнями характер звучання, розкриває можливості цього інструменту, підкреслюючи його роль в розкритті образу. Тут може прозвучати і цікава розповідь про інструмент і тут же вчитель знайомить дітей з правилами користування інструментами. («Якщо не берегти голос, що може статися? Так і з інструментами»).
                На  наступних уроках, коли пісня чи поспівка вивчені в характері, ті ж самі інструменти лежать вже на партах у учнів і вчитель просить дітей підтримати виконання пісні, але так, щоб спів став ще виразнішим, яскравим. Тож спочатку  пропонує учням навчитися здобувати звук з цього інструменту, показуючи як це зробити вірно. А потім пропонує це зробити дітям. На кожному уроці вчитель закріплює знання дітей про цей інструмент і виховує бережне ставлення до нього. На наступних уроках відбувається знайомство з звучанням, будовою іншого інструменту, який підходить для розкриття іншого музичного образу. Наприклад, пам’ятаєте п’єсу  „Дощик” В. Косенко?
Як ви вважаєте, який з інструментів, що лежать зараз переді мною на столі, краще передасть образ літнього легкого дощу? (Трикутник, клавес, бубон, барабан, бруски).
                Щоб зацікавити дітей грою на ДМІ, добитися активного особистого музикування учнів. Вчитель використовує різноманітні прийоми:
-         власне гарне виконання вчителя, обов’язково має  зацікавити учнів, і викликати бажання  до опанування прийомами гри на тому чи іншому інструменті. Тому досконале володіння інструментом вчителем – один з прийомів стимулювання інтересу учнів.
-         цікава розповідь вчителя про інструменти, їх можливості, легенди, казки про їх походження також зацікавлює учнів. А знайдете ви їх у „Музичному словнику” для школярів, у книжках, які запропоновані до лекції.
-         атмосфера творчого захоплення, доступне і чітке пояснення, як користуватися інструментом,  надання можливості самостійно знайти найбільш вдалі прийоми користування – також веде до захоплення власним музикуванням.
 
 7. Етапи роботи над партією та партитурою.
                Схема розбору партії:
1.  Проплескати  ритмвласної партії
2.  Назвати ноти у ритмі.
3.  Проплескати ритм, називаючи ноти.
4.  Програти свою партію.
 
План роботи над партитурою
1.     Познайомити дітей з твором (поспівка, пісня, твір для слухання), виконавши  його, або прослухавши  у запису.
2.     Проаналізувати твір (жанр, характер, засоби виразності).
3.     Роздати всім дітям їх партії, записані на окремих аркушах.
4.     Дати час розглянути партії, самостійно в них розібратися і тихесенько їх програти. Вчитель в цей час підходить к кожному по черзі, слухає і допомагає.
5.     Програми партії з окремими групами інструментів.
6.     Гра партитури всім класом.
              Розучуючи партитуру, необхідно використовувати різні прийоми:
·        за допомогою нотного запису;
·        за допомогою ритмічного запису;
·        за ручними знаками-символами з системи відносної сольмізації;
·        по слуху;
·        запам’ятовуючи гру вчителя.
 
Домашнє завдання: підібрати інструменти і створити партитуру до твору, що розучується на уроці з основного музичного інструменту.  Знайти легенду, казку, вірші про  будь який інструмент, що згадується у лекції.
 
 Питання для осмислення вивченого матеріалу.
 1.Назвіть мету та завдання інструментальної діяльності молодших школярів.
 2. Дайте характеристику дитячих музичних інструментів.
 дитячих музичних інструментах.
 3.. Розкрийте особливості введення дитячих музичних інструментів в урок музики.
 4. Доведіть, що у музикуванні закладені великі можливості для розвитку творчості школярів.

Вкладення:
ФайлРозмір файла:
Скачати цей файл (Конспект уроку.doc)Конспект уроку.doc109 Kb