Останні новини

Стратегії розвитку критичного мислення. Мозкова атака. «Асоціативний кущ»

Поняття «мозкова атака»  походить від англійського brain storming. Дослівно це означає «мозковий штурм». Він виник у 30-ті роки XX століття як метод психологічної активізації колективної творчої діяльності.  В основі лежить думка, що процес генерації ідей необхідно відділити від процесу їх оцінювання. Оскільки оцінювання ідей гальмує їх появу. Я не зможу висувати багато ідей, якщо в цей час хтось буде їх оцінювати. Я буду зважати на оцінку (навіть позитивну) і стримуватиму своє мислення. Воно стане заангажованим. 
Тож, основне завдання методу — зібрати якомога більшу кількість ідей, звільнивши учасників обговорення від інерції мислення й стереотипів. Мозковий штурм використовується, щоб створити якомога більше варіантів вирішення певної проблеми. 
На уроках розвитку критичного мислення цей метод  використовується на етапі актуалізації для відтворення попередньо вивченої навчальної інформації з теми у вільному порядку. Це дозволяє вчителю встановить рівень знань учнів з певної теми, а учням усвідомити, що знають вони і порівняти із знаннями однокласників. У цей момент діти також вчаться один в одного, тому що деяка інформація засвоюється учнями мимовільно в процесі обговорення.
 Учням пропонують згадати все, що вони знають або думають, що знають з певної теми.
Обов’язкові умови — записувати всі ідеї, навіть ті, які протирічать одна одній, не оцінювати їх під час обговорення, та класифікувати ідеї по закінченню обговорення.
Мозкову атаку можна проводити фронтально з усім класом, коли вчитель записує ідеї на дошці. Перевага цього способу – заощадження часу на уроці. Мозкову атаку також можна проводити індивідуально, у парах,  групах.
Алгоритм проведення мозкової атаки на уроці в початковій школі
Крок 1.Учитель оголошує тему або називає поняття, яке буде розглядатися.
Крок 2.Учитель записує тему посередині дошки. Або учні в групах, парах чи самостійно записують тему посередині аркуша паперу.
Крок 3.Учитель каже учням: «Пригадайте все, що ви знаєте або ви думаєте, що знаєте з теми. Не оцінюйте думки: правильно чи неправильно, вірно чи невірно. 
Крок 4. Учні кажуть те, що знають з теми. Вчитель записує всі думки на дошці. Він не коментує їх (правильно, неправильно), не ставить запитань. Якщо «мозкова атака» проводиться в групах чи індивідуально, учні записують  навколо теми все, що про неї знають.
Крок 5.Учитель запитує: «Щодо якої інформації у вас може виникнути сумнів?». Напроти цієї інформації ставить знак питання – «?».
На цьому мозкову атаку можна завершити, адже завдання актуалізації знань учнів з теми виконане. А можна продовжити атаку класифікацією інформації.
Крок 6. Згрупуйте записану інформацію за певною ознакою.
Після мозкової атаки учитель повідомляє, з якою інформацією учні мають знайомитися на уроці. 
Аналізуючи відповіді учнів, вчитель може зрозуміти, який навчальний матеріал вони добре опанували, а яка інформація залишилася поза увагою.
При проведенні «мозкової атаки» учитель не ставить запитання. Учні мають самостійно пригадати все, що знають з теми.
«Мозкова атака» використовується і для розв’язування завдань, під час яких потрібно обговорювати різні підходи вирішення проблеми. Така «мозкова атака» має іншу мету і, відповідно, інший результат.
Мозкова атака використовується і для вільного запису асоціацій з певної теми. Така стратегія називається «Асоціативний кущ». Вона використовується для «входження» в тему, яка буде розглядатися у подальшому.
На відміну від  «мозкової атаки», де висловлені думки стосуються інформації з приводу певної теми (пригадайте, що ви знаєте) метод «Асоціативний кущ» спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образа, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення. Отже, даний метод стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне мислення. 
Алгоритм роботи за стратегією
Крок 1.Учитель (учень) пише тему – центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша або на дошці.
Крок 2.Учитель пропонує учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово. Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Учитель просить учнів не обмірковувати, чому вам спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось пов’язано з темою.
Крок 3.Коли всі думки записані, учитель пропонує учням встановити зв'язки між словами.
Потім можна перейти до обговорення цієї теми, написання твору тощо.
 Учитель має пам’ятати, що асоціації не бувають правильними чи неправильними. Асоціації мають суб’єктивний характер, вони у кожного свої, тому, якщо учень до слова весна назвав асоціацію диван, попросіть його пояснити, як він міркував. Саме процес встановлення зв’язків між двома поняттями: тим, яке є темою і словом - асоціацією є найціннішим.