Україна живе в Кобзаревих словах…

   Поклонімося знову і знову
   У весняні ці дні осяйні,
   Вічна слава пророчому слову,
   Вічна слава, Тарасе, тобі!
     Шевченкове свято – то кришталевий чисте свічадо. Більше 200 років минуло від того дня, коли українська кріпачка дала світові генія – поета, художника,  мислителя, патріота – великого Кобзаря.

   Саме на честь провісника української нації у коледжі було проведено літературно-музичний образок «Присвята Кобзареві».
   Говорять, що великий поет той, чиї поезії з уст в уста передає народ. Саме такими є пісні на слова Шевченка, багато з яких стали народними. Ліризм і строкатість сольного співу демонстрували Гудимов Кирил, Маміна Євгенія та Болкун Катерина. Студенти мали змогу відчути силу, міць, красу і трагізм жіночих образів Кобзаря, у які майстерно перевтілилися Глуходід Анастасія та Коврижко Єлизавета. Приємно, що Шевченко так глибоко западає в душу, що мимоволі змушує творити власні поезії. Свій талант розкрила Бунак Аліна у авторському творі «Шевченкові».

    Життєвий приклад Шевченка – дзеркало душі нашої, його спадщина – невичерпне джерело творчості. Він завжди – вершинна парость українців, виразник і хранитель народного духу…
 

Твої думки, діла і заповіти –
Як вічне світло, як весняні квіти,
Цвітуть живуть і вічно будуть жити…