Японія - далека і близька!

   Тема. Японія – далека і близька.

   Мета заходу: поглибити знання про екзотичну й неповторну країну - Японію; розширювати кругозір з метою розвитку діалогу культур; виховувати повагу до прекрасного.

   Обладнання:ілюстрації з  краєвидами країни, комп’ютер, мультимедійний проектор, презентації, відео, паперові журавлики, екібани, гілки сакури.

   Хід

Курсовий керівник. Цьогоріч виповнюється 25 років з часу встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною. Для відзначення цієї дати та з метою активізації двостороннього співробітництва, зміцнення зв'язків між Україною та Японією, а також на виконання домовленостей, досягнутих за результатами офіційного візиту президента України, 2017 рік було оголошено роком Японії в Україні.
Не викликає сумніву, що це – ще один крок на шляху до співдружності двох країн, а зближення українського та японського народів посприяє розвитку діалогу культур, таких своєрідних і цікавих.
Тож, сьогодні, ми з вами ближче познайомимося з дивовижною країною ранкового Сонця, з її незвичними для нас традиціями.
Тема нашої виховної години  «Японія – далека і близька».
(звучить японська мелодія)
Ведучий 1.(Морозова Тетяна)
Барвиста, різноманітна наша планета Земля. В одному її куточку є маленька, але незвичайна країна - Японія. Давня назва Японії – Ніппон, що означає «джерело Сонця».
Японія - це «країна, де сходить сонце», єдина в світі держава, де офіційно головою держави є імператор. Це країна орігамі, танка та бонсай. Країна роботів та самураїв. Японія є прикладом для усього людства як із злиденної, бідної на природні ресурси можна перетворитися на високорозвинену державу.
 (відео 1)(Визначні місця Японії)
 
Курсовий керівник.
Так, дійсно, Японія - це дивовижна країна. Той, хто потрапляє сюди вперше, занурюється в мегаполіс і бурхливе життя з одного боку і спокій  з іншого.
 Це країна з дуже давніми й непорушними традиціями в оточенні надсучасних нанотехнологій. Давайте перегорнемо сторінки культури, традицій, літератури  Японії та дізнаємось про священні символи цієї країни.
 
Студент 1. (відео Цвітіння сакури)(Кірєєва Ірина)
Сакура - це відомий символ Японії та японської культури.
Сакура у японців користується великою любов'ю і пошаною. У квітні в Японії проходить Ханами-паті - свято-фестиваль милування цвітінням сакури. Починається він у столиці, а потім продовжується в інших японських містах і селищах. Японія просто потопає в біло-рожевій піні квіток сакури. Це неймовірно красива пора! Під час цвітіння сакури сади і парки стоять ошатні й урочисті. Дерева оповиті найніжнішої піною пелюсток, у повітрі витає тонкий аромат.
Рожевий колір в Японії вважається символом пробудження природи, початку життя. Крім того, японська сакура - традиційний символ жіночої молодості і краси. Зображення квітки – п’ятилистник. Він символізує п'ять головних побажань - успіх, щастя, довголіття, радість і світ.
 
Ведучий 3.(слайд) (Покотило Марія)
В японському місті Кіото є незвичайний сад. На білому піску стоять на певній відстані один від одного 15 чорних необроблених каменів. Його називають «Сад каміння», «Філософський сад». Особливість цього саду в тому, що подорожні, монахи, які рухаються по периметру прямокутника вздовж монастирських стін або галереєю бачать лише 14 каменів. Один із них завжди залишається невидимим.
Для японців цей сад — символ істини, яку люди шукають і не можуть знайти, а також натяк на те, що всі люди різні, у кожного своя правда і до цього слід ставитися з розумінням.
 
Студент 2.(Банна Євгенія)
Сучасні японці з великою шаною ставляться до національного одягу.   Так, на вулиці,   на роботі вони носять європейські костюми, але вдома та  на  свята обов’язково одягають – кімоно.
 Одяг у Японії розділяється на дві категорії: вафуку (одяг японського стилю) і ефуку (одяг західного стилю). 
      Кімоно - це японський національний костюм. Його і сьогодні в святкові дні носять всі від малого до великого. Воно передається у спадок, одне на всіх: немає відмінностей - чоловіче або жіноче. Кімоно - одяг, який ніколи не викидається.
         (відео про Кімоно)
 
Ведучий 1 (Морозова Тетяна)

Японська культура у своїй основі не змінюється з плином часу. Сьогоднішня молодь, не зважаючи на сучасні тенденції розвитку й наслідування Заходу у стилі життя, багато в чому дотримується традицій японського етикету.

 
Студент 3. (Дрофа А. )
Японці ввічливі і стримані люди. Правила етикету для них дуже важливі.
Вони вітають один одного поклонами. Поклони можуть бути як простим кивком голови, так і глибоким поклоном до 90⁰. Все залежить від соціального статусу людини, яку вітають. Якщо вітають поважного начальника, треба, щоб уклін був глибшим і довшим. Поклон – це також спосіб подякувати і вибачитися.
Не протягуйте першим руку для рукостискання. Звичайно, можна пожати руку, якщо японець сам прагне привітатися з Вами звичним для Вас способом.
Також японці не люблять відкритого погляду в очі. Для них пильно дивитись в очі співрозмовнику в якомусь сенсі непристойно і означає агресію у поведінці.
Дивитися в очі людині, яка має вищий соціальний статус, вважалось просто нахабством, і в ті часи за такий проступок можна було легко поплатитися життям. Звичайно, той соціальний уклад життя відійшов у минуле із закінченням епохи Едо, проте він залишив глибокий слід у психології японців аж до наших днів.
Не заходьте в дім японця взутим. Вуличне взуття знімається біля входу. На татами не ступають ні в якому взутті взагалі - це саме жорстке правило.
 
Студент 4. (Кохан Аліна).
Японський будинок. Кожна деталь в ньому, як художня, так і конструкційна, наповнена певним змістом і споконвіку займає чітко призначене їй місце. Японський будинок - це чистота, простір і розміреність у всьому. Здається, тут ніколи не буває суєти і нервозності. У японський будинок приходити без подарунка не прийнято. Це може бути маленький сувенір. Не прийнято дарувати квіти, ножі, гребінці. Навіть, якщо інтер’єр будинку оформлений у європейському стилі у ньому обов’язково є одна кімната в традиційному японському стилі – це кімната для чайної церемонії, прикрашена ікебаною та бонсаєм.
 
Ведучий 1. (слайди Стилі Бонсай )(Морозова Тетяна)
У перекладі з японської «бонсай» означає рослину в плоскій посудині.
Бонсай в Японії - це ціла філософія, що вимагає від людини певних особистих якостей: справедливості, мудрості, доброзичливості, делікатності.
Щоб дерево набуло мініатюрних форм, кожен рік підрізають його коріння і крону. Жити таке деревце в горщику може століттями, і японці, передають його з покоління в покоління як живий спогад про рідних людей.

Існують різні стилі бонсай:

Тьоккан.Дерева цього стилю мають прямий вертикальний стовбур. Символом його є непохитність духу і тверда життєва сила.
 
Майогі.Символом цього стилю є простота і свобода, існуюча паралельно з умінням чинити опір негативним життєвим обставинам.

Сякан.Характеризується похилим зростанням дерев під певним кутом до землі. Символом цього стилю є прагнення рости до сонця і опір сильних вітрів.

Сокан.Буквально цей стиль означає дерево з роздвоєним стовбуром. Такий стиль ще називають «батько і син», і символізує він передачу знань і досвіду від покоління до покоління, наступність і родинні зв’язки.

Кенгай.Дерева цього стилю ростуть каскадами, і найчастіше – вниз. Символом цього стилю є пластичність і вміння підлаштовуватися під навколишнє оточення.

Хан-кенгай.Різновид стилю кенгай, являє собою дерева, які ростуть полукаскадной способом.

Бундзінгі.Дерево такого стилю найчастіше має високий і досить тонкий стовбур, а також характеризується практично повною відсутністю нижніх гілок. Це один з найдавніших стилів бонсай, який символізує висоту над суєтою і проблемами, легкість.
 
Йосе-ує, або як його ще називають – лісовий стиль. Являє собою композицію з декількох дерев. Кожне з них росте окремо і має різну висоту, але розташовані вони поруч, а загальна їх кількість має бути непарною.
 
Фукінагасі.Дослівно перекладається як «зігнутий від вітру» і являє собою дерево, що росте в сторону.
 
Хокідаті. Дерева цього стилю ростуть метлообразно, тобто всі гілки виходять з одного розгалуження. Символом є стабільність і врівноваженість.
Сьокідзедзю. Дерево в такому стилі зростає навколо камінню. Даний стиль символізує здатність пристосовуватися до складних умов в житті.

Ісідзукі.Цей стиль схожий на попередні, але дерева ростуть не навколо каменів, а прямо в їх ущелинах. Він є символом незнищенності життя, виживання в найскладніших умовах.
 
Кабудаті- багатостовбурний стиль, в якому з однієї кореневої системи ростуть три, п'ять і більше стовбурів, які формують єдину крону. Символізує спадкоємність поколінь.

Ікадабукі- плотообразний стиль, в якому імітується дерево, що впало в болото. Символізує високу пристосовність і здатність розвиватися в складних умовах.

Шарімікі («мертва деревина») - стиль «позбавлене кори дерево», що полягає в штучному старінні шляхом зняття кори з значної частини стовбура і подальшого його відбілювання. Символізує красу старіння.
 
Курсовий керівник.
Довгий час на Заході бонсай залишався таємничим заняттям для oбраних, та останнім часом популярність його зросла. Сьогодні ці екзотичні рослини все частіше стають атрибутом сучасних інтер'єрів будинків.
А зараз давайте послухаємо про мистецтво складання квітів.
 
Ведучий 2.(Бик Ірина)
Створення витончених квіткових композицій практикувалося в Японії протягом століть. Мистецтво ікебани є однією з таких форм, в якій використовується мінімальна кількість рослинних елементів і велике значення надається простим виразним лініям.
Ікебана - мистецтво складання квітів. Це ціла наука. В основі лежать три лінії, що символізують Небо, Людину і Землю. Ікебану японці не продають і не дарують, її виготовляють для себе, щоб прикрасити своє житло.  Для виготовлення ікебани використовують гілочки сосни, , сакури, різні квіти.
Чим відрізняється традиційна японська ікебана від інших подібних напрямків? Перш за все, своєю асиметрією, простотою, лаконічністю і гармонійним поєднанням рослинних елементів і судин.
Ікебана - це не просто букет, це символ.
Ведучий  Морозова Тетяна
         Дівчата нашої групи теж зробили свої композиції і зараз розкажуть про них.
 
Студент (Пархоменко Аліна)
Моя композиція називається «Життя». Найнижча лінія – це квітка –(біла роза). Вона символізує – юність, невинність. Білий колір – чистота почуттів. Гілочка з густим яскравим зеленим  листям – це середина життя, коли людина сповнена життєвої енергії. Найвища лінія – це гола гілочка, яка сягає неба  – це старість. Вона не показна, але старість – це й мудрість, тому ця гілочка найвища.

Студент (Шереметьєва Юлія)
Моя композиція називається «Спогад про літо». Зараз осінь, тому я в композиції використовую сухе колосся, сухі квіти. Оцей штучний метелик прикрашає букет. Здається, ніби він зараз стріпне крильцями  й полетить.
 
Курсовий керівник.
Традиції японців тісно пов’язані з попередніми поколіннями, їх укладом життя. Незмінною у віках залишається церемонія чаювання, яка представляє собою цілий ритуал.
Ведучий 3.(слайд) (Покотило Марія)
(відео Чайна церемонія)
 
Чайна церемонія – це давній звичай, доведений японцями до рівня високого мистецтва. Тут втілилися такі риси японців, як суворе дотримання правил, читання законів, шанобливе ставлення до старших.
Чайний обряд служить для того, щоб людина подумала про життя, очистила душу від буденності.
Для чайної церемонії необхідні керамічні предмети. Вони дуже красиві. І довше зберігають тепло напою. В японських родинах предмети для чайної церемонії передаються з покоління в покоління. Іноді керамічні чашки мають  200-300 років.
Чай – напій, приємний на смак і добре вгамовує спрагу. Крім того, він має тонізуючі властивості, підтримує енергію людини, освіжаюче діє при втомі. Щоб отримати смачний, ароматний чай, треба вміло його заварити. 
Чайний обряд має чотири правила.
      Перше -  «Гармонія і краса» Гармонія – у відносинах між людьми, гармонія людини і природи, гармонія чайного посуду та манери її використання.
      Друге - «Повага» – до всіх і кожного, що виходять з щирого почуття подяки за саме існування.
      Третє - «Чистота» – фізична і духовна.
Четверте - «Спокій» – той самий душевний спокій, який приходить з розумінням перших трьох принципів, заради якого чай і заварюється.
 
Ведучий 2. (Бик Ірина)
Японська національна кухня
Традиційна японська кухня дуже корисна для здоров’я. Продукти, що використовуються в приготуванні страв, живлять організм речовинами, що запобігають старінню клітин. Можливо, тому Японія — єдина країна з найбільшим числом довгожителів, багато з яких виглядають молодше своїх років. 
Основою японської кухні є рис. Другим за значимістю продуктом харчування японців є риба.
У Японії важливу роль відіграє ставлення до продукту. Сам по собі продукт є священним. І щоб не осквернити  святість, його намагаються використовувати тільки в самому свіжому вигляді, дуже близькому до первинного. У Японії їжа — це справжнє єднання з природою. Корінь повинен бути коренем, лист листом, а риба рибою. Пересичення ніколи не повинно настати. Продуктів має бути не надто багато і не занадто мало. Кожна страва доведена до досконалості смаку.
Останнім часом японська кухня досить популярна за межами Японії, також внаслідок її низької калорійності вона вважається корисною для здоров'я.Напевно, правильним харчуванням можна пояснити той факт, що тут дуже рідко побачиш людей  із зайвою вагою.
(відео Японська кухня)
 
Курсовий керівник.
А тепер дізнаємось про літературні традиції Японії.
 
 Ведучий 3. (слайд, фото Мацуо Басьо)
Японська літературна традиція вважається дуже давньою і високорозвиненою. Класичним жанром японської поезії вважаються вірші у стилі «вака», а також «танка» («короткий вірш»), бо складалися з п'яти рядків. Термін вака виник за часів Хейан - їм позначали «високу» поезію японською мовою.
Найбільш відомим майстром хокку вважається великий Мацуо (Манефуса) Басьо - поет світової величини. Басьо — псевдонім поета, який означає «бананове дерево».Ісьогодні, під час чаювання  у японських родинах чути його вірші.
 
Курсовий керівник.
Хоку – традиційний жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш. Він має свою формулу написання: 5-7-5 (в сумі повинно бути 17 складів).
Найчастіше розповідь в хоку ведеться  в теперішньому часі. Хоку заборонено писати на політичні, релігійні теми та про кохання.
Мацуо Басьо написав три правила хорошого хоку:
-         Сабі – зосередженість, спокійна радість самотності.
-         Сафі -  усвідомлення гармонії прекрасного.
-         Наусомі – глибина проникнення.
Мацуо Басьо дотримувався цих правил при написанні хоку. Ми переглянули переклади хоку українськими письменниками і можна сказати, що в перекладі на українську мову слова набагато довші і хоку не відповідає формулі написання.
 
 
Мандрівник!
Це Слово 
Стане іменем твоїм.
Довгий осінній дощ.
 
Перед вродою квітів
Страшно стало місяцю
Сховався за хмари.
 
Попискує горобеня.
Йому відповідають миші
Зі свого кубельця.
(Сумують всі)
 
Грибок під сосною!
А до шапки прилип
Якийсь невідомий листок.
(ніби  маленький дідок)
Росинки крап-крап-крап.
Може спробувати ними
Змити бруд зі світу?
 
З'являйтесь, вірші й такі,
Які схожі були б не на мене,
А на перші квіти сакури.
(Басьо - сенсей, вчитель. Квіти сакури - учні.)
 
Курсовий керівник.
Немає японця, який би не знав напам’ять хоча б кiлька хоку Басьо. Поет любив природу, милувався засніженими гірськими вершинами, слухав шум водоспадів, вдивлявся у морську далечінь, дихав ароматом квітів, фантазією солов'їв. Басьо відчував красу довкілля якось по-особливому. Через yci його твори проходить думка:
«Вдивляйтеся у звичайне - i побачите несподіване; вдивляйтесь у непривабливе - i побачите привабливе; вдивляйтеся в просте - i побачите складне; вдивляйтеся в мале­ i побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, не проходьте повз. Головне ­- побачити прекрасне i не залишитися байдужим.!»
 
Ведучий 1.(слайд)(Морозова Тетяна)
Японський народний танець - це цілий театр. Японські танці  схожі на ритуальне дійство і в деякій мірі видаються дивними для європейця.
Споконвічно танець для японця був особливою молитвою. У наші дні є два види традиційного танцю Японії - «одорі» з більш грубими рухами, що розповідають про простий побут і «май» - ритуальний молитовний танець з більш м'якими і стриманими рухами.
Під час танцю використовується багато атрибутів: рушники, парасольки, мечі, віяла, капелюхи, маски і багато іншого - все, що використовується в звичайному, повсякденному житті.
(слайд)Японське віяло - це символ щастя, тому застосовується в японському танці досить часто для вираження радості і задоволення життям.
(слайд)Парасолька в руці танцюриста допоможе йому розповісти про дощ.
(слайд)Капелюх береже обличчя селянина від сонця, тому танцюрист в капелюсі оповідає про сільське господарство.
(слайд)Меч, звичайно ж,  неодмінна зброя самурая.
Вашій увазі ми пропонуємо фрагмент японського танцю у виконанні Покотило Марії. (танець)
 
Ведучий 2.(Бик Ірина)
Японія завжди славилася тим, що йде на крок попереду решти світу в плані сучасних технологій.
Японія – це унікальний загадковий світ, схожого на який не знайти ні в одній іншій країні. Вірність культурним традиціям і дотримання старовинних звичаїв гармонійно поєднуються тут з самими сміливими науково-технічними гіпотезами і успішним втіленням в життя навіть найбільш фантастичних з них.
 (Вашій увазі пропонуємо відео сюжет)
 
Ведучий 1.(Морозова Тетяна)
Увесь світ с захопленням й пошаною ставиться до сучасної Японії, країни постійних наукових відкриттів й технологічних звершень, стрімкою економікою й великим потенціалом розвитку у майбутньому. Однак сучасна Японія, котру всі звикли сприймати такою, якою вона є зараз, не змогла б досягти своєї могутності без жодної на те причини. Оскільки велич Японії, її могутність і краса мільйонів вогників хмарочосів, корпорацій й фірм – це є вже готовим результатом, або слідством певних обставин і діяльності. А ключем до всього, в тому числі розвиненості держави і цілісності суспільства є – ОСВІТА. Саме освіта і вихованість людини є тим джерелом й рушійною силою прогресу усієї нації в цілому.
 
Курсовий керівник.
Правила поведінки та уявлення про життя та виховання в Японії зовсім інші ніж у нас. Деякі моменти нам здаються дивними і неприйнятними. Однак є і такі принципи виховання, про які нам було б дуже корисно дізнатися. 
Ви – майбутні вихователі, і я вважаю, що вам буде цікаво дізнатись про особливості виховання дітей в Японії.
Ведучий 1.(Морозова Тетяна)
Процес навчання і виховання дітей в Японії має свої характерні особливості.
Усі компоненти освітньої системи (дошкільна, шкільна, а також вища освіта) взаємопов'язані й підпорядковані єдиній меті – передати підростаючому поколінню традиційні моральні й культурні цінності сучасного японського суспільства (колективізм, повагу до людини і природи, прагнення до максимальної творчої самовіддачі).
І так, японське виховання дітей – яке воно?
(відео, Особливості виховання дітей в Японії)
 
Курсовий керівник.
Отже, ви побачили, що поєднання найдавніших традицій і сучасних методик виховання особистості – це рецепт успіху Японії.

Ведучий 3 (Покотило Марія).
Дотримання традицій – найважливіша риса японського народу. Традиційними для Японії є орігамі – журавель і ліхтарик з паперу. Орігамі («складений папір») - давнє мистецтво складання фігурок з паперу.
 Уміння складати паперові фігурки вважається правилом хорошого тону і ознакою хороших манер.Одне з найголовніших правил орігамі - не додавати і не віднімати нічого зайвого. Це закон, якого дотримуються вже багато століть всі художники орігамі. Завдяки цьому даний вид мистецтва вже тисячоліття вважається самим незвичайним і оригінальним. 
 
Курсовий керівник.
         Вважається, що паперовий журавлик приносить щастя, тому я хочу запропонувати всім власноруч зробити журавликів як символ щастя і благополуччя. З допомогою схем, які у вас на столах.
 
 
ВИСНОВОК
Отже, сьогодні ми з вами ближче познайомилися з країною,  яка зуміла стати однією з найбільш розвинених країн світу, не втрачаючи при цьому своїх традицій. Вона зберегла своє власне обличчя і навіть примусила інші країни звернутися до її досягнень, перейняти часточки її культурної спадщини.
Тож і я вам бажаю не забувати традиції своєї країни, берегти їх та передавати з покоління в покоління.
Дякую всім за підготовку та участь у заході.