Педагогіка партнерства є одним із факторів ефективної взаємодії учасників освітнього процесу, ключовим принципом НУШ.
Що таке педагогіка партнерства та як вона реалізується у практиці підготовки майбутніх вчителів – саме ці питання розглядались на онлайн-семінарі «Педагогіка партнерства в освітньому просторі фахового педагогічного коледжу» у рамках роботи методичного об’єднання голів циклових комісій психолого-педагогічних дисциплін.
Учасники семінару обговорили рівень підготовки майбутніх вчителів до партнерської взаємодії в початковій школі, проаналізували формування сучасного стилю співпраці викладача та студента в інноваційному режимі, визначили особливості педагогіки партнерства як запоруки успішної інклюзії.
На онлайн-зустрічі акцентувалась увага на нових професійних ролях вчителя. Учитель повинен виступати у новій ролі фасилітатора (той, хто підтримує дитину в її навчальній діяльності через педагогічну взаємодію, допомагає, надихає); ролі тьютора (той, хто індивідуально працює з інтересами дитини – виявляє освітні запити, проєктує освітню діяльність організовує рефлексію).
Педагогіка партнерства передбачає взаємодію «учень-вчитель-батьки», в якій учень – добровільний і зацікавлений однодумець, рівноправний учасник педагогічного процесу, відповідальний за свої результати.
Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти та можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.
Голова циклової комісії педагогіки, психології, предметів спеціалізації Наталія ПІЩІКОВА