Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано і життя людини, і життя країни. Багато сторінок нашої історій написано кривавим і чорним. Особливо вражаючі ті, де смертельним шрифтом викарбовано слова: голод, голодомор, геноцид. Минуле століття пронеслось над Україною страшним голодомором 1932 –1933 років.
Коледжанська родина не залишається осторонь цієї трагічної події. Під час онлайн – конференції студенти ділилися спогадами своїх пращурів, які стали жертвами голодомору, який був створений владою навмисно.
Так, ми, молоде покоління ХХІ століття, не повинні забувати про трагічні події, адже, хто пам’ятає свою історію, той в майбутньому не буде робити таких прикрих помилок. Бо хто знає свою історію, шанує її, здатний жити в майбутньому. Зробімо все для того, щоб ніколи ні за яких обставин подібна трагедія більше не повторилася в Україні.