Трудові відносини в умовах воєнного стану

   У 2022 році трудове законодавство України зазнало значних змін, які пов’язані, в першу чергу, з введенням на території нашої країни правового режиму воєнного стану. Для адаптації роботодавців та працівників до нових реалій встановлені тимчасові правила трудових відносин, які діятимуть лише у цей час.

УКЛАДЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

   Письмова форма трудового договору необов’язкова, визначення форми трудового договору здійснюється за згодою сторін (роботодавця і працівника).
   Можливість укладати строкові трудові договори з будь-якими працівниками на час дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
   Можливість встановлювати випробувальний строк для будь-якої категорії працівників.

ЗМІНА ІСТОТНИХ УМОВ ПРАЦІ

   Істотні умови праці – це система та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій та ін.
   В мирний час роботодавець повинен повідомляти працівника про зміну істотних умов праці за два місяці. Однак в умовах воєнного стану повідомити працівника про зміну істотних умов праці та її оплати слід не пізніше, як до запровадження таких умов, тобто хоча б за день до таких змін. Повідомлення доцільно оформити документально, а саме наказом роботодавця, й ознайомити з ним працівника під підпис.

ПЕРЕВЕДЕННЯ

   Під час дії воєнного стану можливе переведення працівника на іншу роботу без його згоди, але з дотриманням певних умов, а саме:

• якщо це необхідно виключно для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій чи обставин, що загрожують життю людей;
• якщо робота, на яку переводиться працівник, не протипоказана йому за станом здоров’я;
• зарплата після переведення повинна становити не менше середньої зарплати за попередньою роботою працівника.

     Переведення працівника на роботу в зону активних бойових дій обов’язково повинно відбуватися лише за згодою працівника.

РОБОЧИЙ ЧАС

   В умовах воєнного стану застосовується стандартна тривалість робочого часу – 40 годин на тиждень. Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень, однак лише для працівників об’єктів критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
Оплата праці працівників, яким було збільшено нормальну тривалість робочого часу, здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Під час дії воєнного стану офіційних днів відпочинку у вигляді святкових та неробочих днів в Україні немає.
ВІДПУСТКИ

   Під час дії воєнного стану працівники мають право скористатись щорічною оплачуваною відпусткою тривалістю 24 календарних дні. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
   Працівникові можуть також бути надані щорічні додаткові відпустки, соціальні та інші відпустки відповідно до Закону України «Про відпустки».
   Роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпусток за умови, якщо працівник виконує роботу на об’єктах критичної інфраструктури.
   Роботодавець не має права відмовляти у наданні соціальних відпусток:

• у зв’язку з вагітністю та пологами;
• для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

   На весь час воєнного стану працівник має право оформити відпустку без збереження заробітної плати, так звану відпустку «за власний рахунок». Разом з тим роботодавець може відмовити у наданні такої відпустки на весь період.
   Роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві працівника (але не більше 90 календарних днів), лише тим працівникам, які:

• виїхали за межі території України або
• набули статусу внутрішньо переміщеної особи.

ОПЛАТА ПРАЦІ

   Якщо працівник виконує роботу, то йому повинна виплачуватись зарплата відповідно до умов трудового договору.
   Закон дозволяє роботодавцю відтермінувати виплату зарплати – у разі неможливості своєчасно виплатити зарплату внаслідок ведення бойових дій (наприклад, якщо підприємство знаходиться в зоні бойових дій і саме через це роботодавець не може вчасно виплатити зарплату).
   Строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Тобто форс-мажор не звільняє роботодавця від обов’язку виплати зарплати, але звільняє від відповідальності за порушення строків її виплати.
   У разі перевірки чи виникнення судового спору роботодавцю потрібно буде довести, що саме війна чи інші форс-мажорні обставини стали причиною порушення строків оплати праці.

ЗВІЛЬНЕННЯ ПІД ЧАС ВОЄННОГГО СТАНУ

   Під час дії воєнного стану трудові відносини з працівниками припиняються на загальних підставах, визначених Кодексом законів про працю України (з ініціативи працівника, за згодою сторін, з ініціативи роботодавця).
   Важливо, що законодавство доповнено новими підставами для звільнення:

• неможливість забезпечити працівника роботою у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
• смерть роботодавця – фізичної особи;
• смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
• відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

   Зверніть увагу, що вказані підстави для звільнення не є тимчасовими та будуть діяти й після скасування або припинення дії воєнного стану.