mega888

ПЕДАГОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ А. С. МАКАРЕНКА І СУЧАСНІСТЬ

(до 135-річчя від дня народження Антона Семеновича Макаренка (1888-1939),
українського педагога, письменника)

   Антон Семенович Макаренко (1888–1939) – видатний український педагог і письменник. Його соціально-педагогічні погляди – суттєвий внесок у розвиток педагогіки як науки. Його наукова творчість невід’ємна від процесу створення нової педагогіки, а педагогічний досвід справедливо вважається новаторським. Літературно-педагогічна спадщина А. С. Макаренка налічує понад 150 творів (романи, повісті, сценарії, науково-педагогічні статті). Найбільш відомими є «Педагогічна поема», «Книга для батьків», «Методика організації виховного процесу» та інші.

Детальніше...

ТАРАСОВЕ СЛОВО ЗВУЧАТИМЕ ВІЧНО

   До 209-ої річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета, прозаїка, мислителя, художника, графіка, етнографа, громадського діяча
   Україна, її минуле і майбутнє стоїть в центрі політичних поглядів Тараса Шевченка. Поряд з цим значне місце в них займають і ряд інших проблем, зокрема доля всіх поневолених народів. У багатьох поезіях він з теплотою згадує чеських і словацьких «будителів», що поклали початок демократичного слов’янофільства. Для поета близькою є ідея того, що в майбутньому «зіллються слов’янські ріки» в одне море, але при цьому він твердо стоїть на позиції того, що «в своїй хаті своя правда, і сила, і воля». Цей принцип був центральним в ідеї слов’янофільства, викладеній у програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства і саме його послідовно дотримується Т. Г. Шевченко.
Детальніше...

З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ РІДНОЇ МОВИ!

   Сьогодні, 21 лютого, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші предки. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Наша мова набирала сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями. Вітаємо вас, дорогі друзі, з міжнародним днем рідної мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам, миру та добра, нових здобутків в ім’я України!
Детальніше...

ВРОДЖЕНА КАЗКАРКА НАТАЛЯ ЗАБІЛА

До 120-річчя від дня народження Наталі Львівни Забіли 
(1903 – 1985), української дитячої письменниці, поетеси
 
   Наталя Львівна Забіла народилася у дворянській родині з великими мистецькими традиціями. Серед її предків — поет-романтик Віктор Забіла. Дід поетеси Пармен Забелло — скульптор. Батьки Наталі вчилися в художньому училищі Штігліца.
   Народилася в 1903 в Санкт-Петербурзі в дворянській сім'ї. Її батько був сином академіка-скульптора Пармена Забіли і троюрідним племінником українського поета, друга Тараса Шевченка, Віктора Забіли. Рідна тітка батька була дружиною художника Миколи Ге.
   У сім'ї було семеро дітей: четверо сестер і троє братів. Всі вони виховувалися в атмосфері захоплення художнім словом, музикою, живописом. Дітей з дитинства привчали малювати, складати вірші, придумувати казки.
   1917 року сім'я переїздить до України й оселяється в невеличкому селищі Люботині (нині Харківської області).
   Дівчинка зростала в атмосфері захоплення художнім словом, музикою, живописом. І це, певна річ, вплинуло на її розвиток, художні смаки. Вона багато читала, зокрема твори Тараса Шевченка, і вже в дитинстві намагалася писати вірші.
Детальніше...

До Дня вшанування Героїв Небесної сотні

   20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.
Детальніше...

ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

До 105-річчя від дня народження Олеся Терентійовича Гончара (1918-1995),
українського письменника
 
   Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Ломівка неподалік Катеринослава. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, його забрали на виховання дід і бабуся в село Суха Полтавської області. Бабуся замінила майбутньому письменникові матір.
   У 1933 році Гончар закінчив семирічну школу в сусідньому селі.
   У 1933-1937 роках навчався в Харківському технікумі журналістики імені Миколи Островського. Працював учителем у с. Мануйлівка і в Харківській обласній газеті. 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського державного університету. 
   У червні 1941 р. О. Гончар у пішов добровольцем на фронт. Був тричі поранений. Один з осколків снаряду залишився в його нозі. Неодноразово знаходився під загрозою загибелі, але кожний раз йому вдавалося врятуватися від майже неминучої смерті.
Детальніше...

Літературна віза до Німеччини

Від мистецтва до пізнання світу
 
(до 125-річчя від дня народження Бертольта Брехта (1898-1956), німецького поета, прозаїка, драматурга)
 
   Німецький письменник Бертольт (Бертольд) Брехт був сміливим новатором у галузі драматургії. Результатом його творчих пошуків і художньої практики стала теорія «епічного театру», яку він виклав у численних статтях, опублікованих у 1920-1930-ті роки. У цих працях Брехт критикує сучасне йому модерністське мистецтво й подає основні положення своєї теорії, що стосуються акторської гри, побудови драматичного твору, музики, декорацій, використання кінематографічних засобів тощо. Свою драматургію Брехт називає неаристотелівською, епічною, тому що Аристотель у своїй «Поетиці» вимагав обов'язкового емоційного вживання актора в образ. Брехт стверджував: «Епічний театр» апелює не стільки до почуття, скільки до розуму глядача».
Детальніше...