Історичні віражі
20 лютого 2024 року вся українська громадськість вшанувала пам’ять Героїв Небесної Сотні.Десять років тому цього дня відбулися зламні події, що визначили підсумок Революції Гідності 2014 року.
Ця дата стала символом незламної волі українського народу, його готовності боротися за свої права та гідність. Однак він є також трагічною сторінкою в історії України, коли мирні протести на Майдані перетворилися на кровопролитну боротьбу за майбутнє країни.
11 лютого 2015 року було опубліковано указ президента України Петра Порошенка. Він оголошував 20 лютого Днем Героїв Небесної Сотні «з метою увічнення великої людської, громадянської та національної відваги і самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави».
Бібліотекарі до Дня вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні підготували літературно-публіцистичну виставку «20 лютого - День Героїв Небесної Сотні», а також провели онлайн зі здобувачами освіти історичні віражі «А доля їхня – доля України», протягом заходу звучали вірші українських поетів та ведучі згадували героїв, які до останнього подиху боролися за майбутнє держави і були різні за віком, національністю, освітою, релігійними та політичними поглядами. Незважаючи на це, всіх їх об’єднувало спільне бажання - жити у демократичній європейській країні, бути господарями на рідній землі.
14 лютого ми святкуємо День святого Валентина або День усіх закоханих. Свято вже давно вийшло за межі стародавніх звичаїв і втратило католицький відтінок. Цей день відзначають у багатьох країнах. Найцікавіше, що своїм святом його вважають усі, у чиєму серці живе кохання.
День святого Валентина в різних країнах відзначають по-різному.
Так, у Франції його святкують з особливим шиком та розмахом. І чоловіки, і жінки прагнуть зробити подарунок об'єктові свого обожнювання.
Французи використовують всі атрибути романтики: квіти, цукерки, прикраси (зазвичай досить коштовні) і, звичайно ж, валентинки у формі сердець.
На честь Дня святого Валентина багато жителів Америки влаштовують святкову вечерю, танцювальну чи приватну вечірку у себе вдома.
У Японії та Кореї більше уваги цьому святу приділяють жінки. Наприклад, чоловіки частіше підсолоджують життя своїх половинок шоколадними фігурками, жінки ж обдаровують своїх коханих цінними подарунками.
29 січня ми відзначаємо річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.
29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.
Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір.
Бій під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, є прикладом для сучасних захисників України, які успішно борються проти ворога.
До Дня пам’яті Героїв Крут бібліотека коледжу підготувала літературну виставку.
Сьогодні ми з вами згадаємотрагічні сторінки світової історії, які ми маємознати, пам'ятати, і ні в якому разі не забувати. Адже це наша історія, на помилках якої ми з Вами навчаємося, щоб не повторити їх у майбутньому. Сьогодні ми дамо відповіді на питання:
― Що таке голокост?
― Хто є винуватцем однієї з найтрагічніших сторінок історії єврейського народу?
― Чи був Голокост на території України?
― Яка трагедія Бабиного Яру?
27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянська армія звільнила в'язнів концтабору Освенцим (Аушвіц-Біркенау). Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був заснований у 2005-му році спеціальною резолюцією ООН.
Володимир Іванович Самійленко (літ. псевдоніми – В. Сивенький, Л. Сумний, Іваненко, Полтавець, Смутний) народився 3 лютого 1894 року в містечку Великі Сорочинці, Миргородського повіту на Полтавщині. Був позашлюбним сином поміщика Івана Лисевича і кріпачки Олександри Самійленко.
Дитинство майбутнього письменника минуло на хуторі Михайлівка, де мати служила управителькою маєтку О. Трохимовського, який після смерті І. Лисевича (батька Володимира Самійленка) опікувався хлопцем та дбав про його освіту й виховання – наймав учителів, вводив його в місцеве культурне товариство.
Початкову освіту В. Самійленко здобував у дяка, а з 1875 року – у Полтавській гімназії, яку закінчив 1884 року.
У старших класах гімназії захопився творчістю українських письменників. Під впливом творів Т. Шевченка, О. Стороженка, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Куліша сам почав писати вірші та перекладати на українську мову твори визначних російських та західно-європейських письменників, зразків античної поезії тощо.
До 145-річчя від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979),
українського композитора
Станіслав Пилипович Людкевич – видатний український композитор, диригент, музикознавець, фольклорист, педагог та суспільний діяч, один з найбільш вагомих діячів Західної України початку ХХ століття.
Йому судилося прожити цікаве та довге життя – композитор дожив до свого 100-річного ювілею – сповнене плідною творчою діяльністю. Станіслав Людкевич виступав своєрідним каталізатором духовного життя Галичини. Він став першим музикантом-професіоналом на цих теренах, фундатором провідних музичних жанрів, насамперед симфонічного та інструментального. Творча спадщина композитора включає майже всі жанри, окрім балету.
Багаторічна праця митця була відзначена високими нагородами.
До 145-ої річниці від дня народження С. П. Людкевича бібліотека підготувала відеопрезентацію «Композитор, оповитий легендами».