mega888

Письменники-ювіляри 2024 року (презентація до ювілеїв зарубіжних письменників)

   Літературні епохи важко вмістити у суворі календарні рамки. Кожного, хто звертається до вивчення епох Просвітництва, Ренесансу, бароко, класицизму вражає насамперед різноманітність економічних, соціальних, політичних і культурних процесів, що відбувалися на той час у різних країнах Європи. Різні епохи – різне мистецтво. У своїх творах письменники та поети народжують нове світовідчуття людини, зумовлене як змінами у зовнішніх проявах життя, так і кризою колишніх форм мислення і відчування.
   Сьогодні ми згадаємо найзнаковіших письменників зарубіжної літератури, ювілеї яких святкуються в цьому році. Тож запрошуємо переглянути другу частину презентації «Письменники-ювіляри 2024 року».

Детальніше...

Письменники-ювіляри 2024 року (відеопрезентація до ювілеїв українських письменників)

   Українська література має багатий спадок, який вплинув на світову культуру та продовжує розвиватися в сучасному світі. Її внесок у літературу, філософію та мистецтво надалі залишається значущим, а виклики та перспективи розвитку визначають майбутнє цього важливого аспекту української культури. Українська література має багатий історичний шлях розвитку, який можна поділити на кілька ключових періодів, від давнини до сучасності. Кожен з цих періодів вніс свій внесок у формування української літературної традиції та вплинув на світову культуру. І сьогодні ми згадаємо тих поетів та письменників української літератури, чиї ювілеї відзначаються в цьому році. Запрошуємо переглянути першу частину презентації «Письменники-ювіляри 2024 року».

Детальніше...

ВСЕУКРАЇНСЬКА АКЦІЯ «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ ЧИТАННЯ»

Шановні здобувачі освіти!

   Промоція читання є важливим чинником розвитку людського потенціалу і для дорослих, і для дітей, адже читання — основа життя самобутньої освіченої нації, гарна ідея для дозвілля, необхідність на шляху професійного зростання і соціальної адаптації, збереження ментального здоров’я тощо.
   Бібліотека КЗ СОР «Путивльський педагогічний фаховий  коледж імені С. В. Руднєва»  запрошує вас долучитися до Всеукраїнської інформаційно-просвітницької тематичної акції «Національний тиждень читання», організованої Українським інститутом книги. Захід проводиться згідно зі Стратегією розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та операційним планом її реалізації на 2023-2025 роки, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2023 р. № 190-р. Детальніше...

Чарівниця слова

До 190-річчя від дня народження Марка Вовчка (Марії Олександрівни Вілінської) (1833-1907), української письменниці, перекладачки
   Письменниця, майстриня психологічного оповідання, казкарка, перекладачка та мандрівниця. Уславила своє ім’я як авторка творів про історичне минуле України, зокрема кріпаччини та поневоленого стану жіноцтва часів панщини.
   Марія Вілінська, більш відома під псевдонімом Марко Вовчок, походила із дворянської родини. Рідною мовою письменниці була російська, втім найширшого визнання вона отримала з часу виходу в світ низки творів, написаних українською мовою. Вважається, що саме її чоловік, етнограф та фольклорист Опанас Маркевич прищепив письменниці любов до української мови та культури, втілені авторкою на сторінках її літературного доробку.
   Авторський спадок Марка Вовчка сформовано тритомною збіркою творів «Народних оповідань», опублікованих впродовж 1857-1865 рр. До цієї уславленої тріади увійшли такі оповідання, як «Панська воля», «Горпина», «Три долі», «Ледащиця», «Кармелюк» та «Невільничка». Окремо надрукованими повістями було видано «Інститутку» (1862), «Чортову пригоду» (1860) та «Від себе не втечеш» (1862).
   До річниці від дня народження Марка Вовчка бібліотека підготувала презентацію «Чарівниця слова», де можна ознайомитись з творчим доробком письменниці та деякими фактами з її життя. Детальніше...

Криваві сльози України (25 листопада – День пам’яті жертв голодоморів)

   У ХХ столітті Україна потерпала від штучних голодоморів, які організувала радянська влада з метою знищити український народ. Найбільша кількість жертв голодомору припадає на болісні і трагічні 1932-1933 роки.
Масові смерті і страждання від голоду в документах подавали як «продовольчі труднощі». У 1934 році була дана вказівка знищити книги РАГСів про реєстрацію смертей за попередні роки. 
   Україна внаслідок геноциду 1932-1933 років, масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932-1933 років визнаний геноцидом українського народу.
   У 2023 році День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Саме цього дня українці засвітять вогники як вияв скорботи за загиблими й готовність докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.
Детальніше...

6 грудня – День Збройних Сил України

   6 грудня, в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України», українці відзначають державне свято – День Збройних Сил України – свято справжньої мужності, героїзму і відваги.

   Українська армія – сила і гордість нашої Батьківщини. Українські військові довели, що вони найвідважніші, найдосвідченіші, найпрофесійніші воїни у світі. Бажаємо кожному захиснику і захисниці повернутися додому цілими і неушкодженими, і принести із собою перемогу!
Вітаємо всіх доблесних і хоробрих чоловіків і жінок, які потужною стіною захищають свою рідну Україну від окупанта! Неможливо висловити словами нашу безмежну вдячність.
   Слава ЗСУ! Слава Україні!
   До Дня Збройних Сил України бібліотека підготувала літературно-публіцистичну виставку.
 

Бібліотекар Надія РАДІНА

Детальніше...

Майдан – Революція духу (до Дня Гідності та Свободи в Україні)

   21 листопада - День Гідності та Свободи в Україні. Одне із знакових державних свят встановлене на честь двох революцій - Помаранчевої 2004 року та Революції Гідності 2013-го. 
   21 листопада 2013 року на Майдан Незалежності вийшло півтори тисячі людей - в знак протесту проти того, що тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Протест носив мирний характер до 30 листопада, коли кілька сотень активістів, переважно студентів, які залишалися на Майдані, вночі жорстоко не побила та не розігнала міліція. Тож 1 грудня в центр Києва з усієї України з’їхалися сотні тисяч людей, обурених міліцейським свавіллям, корупцією та узурпацією влади… Розпочався безперервний мітинг, який отримав назву Євромайдан та перетворився на Революцію Гідності.
Детальніше...