Останні події

Ми з вами серцем назавжди


   Прекрасна юність, почуттів наївність…
   І світлий погляд вдаль, туди, де щастя,

   Буденного життя невпинну плинність
   Уже вповільнити ніхто не має власті…
   Наталія Базима, випускниця 2004 року

 


   Саме такими зворушливими рядками розпочалася зустріч випускників минулого року. На жаль, цьогоріч через ситуацію з COVID-19 коледж не сповнився ваших приємних емоцій, теплих спогадів і вражень.  Але він, ваш друг і батько, завжди пам’ятає ваші здобутки, злети,  успіхи, перемоги. Говорять, що справжня любов з часом тільки міцнішає, і тому ми щиро віримо, що наступної весни ми обов’язково знову і знову  насолоджуватимемося радістю довгоочікуваної зустрічі. 
 

Ми з вами серцем назавжди,
І кожного з вас пам’ятаємо,
Бентежні ці дні у літа відійдуть,
Наступного року у  дружньому колі
Усіх вас чекаємо…
 

   Сторічний патріарх-коледж завмер у очікуванні нової зустрічі. А сьогодні маємо можливість об’єднатися у велику коледжанську родину, віртуально подорожуючи навчальним закладом. Ми – єдина сім’я! Подумки завжди з вами.
 


 

Найкраща сторінка життя

На Путивльській землі, старовинній, барвистій, розкішний,
Там, де верби плакучі полощуть у Сеймі гілля,
Збігла юність моя, пломениста, палка і утішна,
 Тут буяла найкраща сторінка життя…
 
І хоч скільки б не сплинуло років,
Десять, двадцять, а може, й півсотні мине,
Пам’ятатиму я, що за рідним порогом,
Вчили сіять розумнеє, вічне, нове…
 
І розчулена враз, збіжить на щоці, мов сльозинка,
Вся відчута тут юність – моє барвисте буття,
Знов згадуються ті, хто творили у ній безупинно
Цю яскраву сторінку людського життя.
 
Тетяна Жидкова (Дзекунова),
випускниця 1993 року
 
А помните… Знакомо до боли,
Почти всё как было,
И майское солнце всё так же светило,
И птицы в сирени идиллию пели…
А то, что прошло, ПОВТОРИТЬ бы хотели..?