Кришталь моєї мови дорогої

    Мова кожного народу
    Неповторна і — своя;
    В ній гримлять громи внегоду,
    В тиші — трелі солов’я.
    На своїй природній мові
    І потоки гомонять;
    Зелен-клени у діброві
    По-кленовому шумлять.
    Солов’їну, барвінкову,
    Колосисту — на віки —
    Українську рідну мову
    В дар мені дали батьки.
    Берегти її, плекати
    Буду всюди й повсякчас,—
    Бо ж єдина — так, як мати,—
    Мова в кожного із нас!
 
                 Любов Забашта
 

На порозі сторіччя

«А Сотню вже зустріли небеса…»

А український дух – ординцям не убити,
Народ наш був і є – в нас європейська путь!..
Бринить життя струна;весна, і зійде жито.
Й герої серед нас, бо в пам’яті живуть!
 
                                           Я.Ткачівський