mega888

До 120-ої річниці від дня народження Ю.Ю.Шовкопляса (1903-1978) – українського письменника, прозаїка

    Шовкопляс Юрій Юрійович  народився 6 лютого 1903 року в місті Гуляйполе, теперЗапорізької області  – помер 12 жовтня 1978, в Харкові – український письменник, прозаїк.
    Член літературної групи Пролітфронт у 1920-тих роках. Власкор «Літературної газети».
    Також керівник кафедри журналістики Харківського університету (1949–1951) та Харківської організації СПУ (1953–1956). З 1956 по 1960 – головний редактор харківського журналу «Прапор».
   Відомості про його життя містяться в автобіографії, що зберігається у фондах Харківського літературного музею. Мати, Шовкопляс Марія Іванівна, – селянка середнячка колишнього села, нині селища міського типу Дергачі Харківської області, батько – досить відомий харківський інженер-залізничник Ломоносов Юрій Володимирович. Мати була в наймах у його родині, у шлюб вони не вступали. Невдовзі після народження Юрія мати оселилася в с. Дергачах, де їй від батька залишився земельний наділ, і там мешкала аж до смерті 1943 року під час гітлерівської окупації.

Детальніше...

Голос ніжного серця

(до 125-річчя від дня народження українського поета Володимира Сосюри (1898-1965))
   Володимир Миколайович Сосюра — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», козак Армії УНР.
   Його життєвий і творчий шлях був складним, але незважаючи на це він зробив вагомий внесок в українську літературу.
   6 січня 1898р. народився на станції Дебальцеве (Донецька область) у шахтарській родині. Батько Володимира за походженням був французом. У родині Сосюр було 8 дітей.
   Дитячі роки пройшли в селищі Третя Рота, на берегах річки Сіверський Донець. Родина Сосюр часто переїжджала, бо батько часто змінював місце работи, щоб утримувати багатодітну родину.
   З 11 років хлопець іде працювати: спершу до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурається випадкового заробітку. 
   В.Сосюра почав писати вірші з 14 років.
Детальніше...

Григорій Сковорода – український Сократ

   3 грудня виповнюється 300 років від дня народження українського філософа, просвітителя-гуманіста, філософа, поета, а багато хто додає: і містика – Григорія Сковороди. Пам'ятник Сковороді на Подолі є особливим місцем у Києві, туди часто приходять, щоб «погомоніти зі Савичем», «запитати у Варсави (сина Сави, біблійне)», «набратися сили», а сьогодні – щоб привітати.
   Дослідники життя і вчення Григорія Сковороди сходяться на тому, що Варсаві якимось чином вдається залишатися близьким і сучасним для нових поколінь, попри те, що вже змінилися кілька епох. У кожній новій генерації знаходяться люди, які мають Сковороду «за свого», люблять його як друга і шанують як учителя.
Детальніше...

Новорічні та Різдвяні свята

   Коли приходить зима, випадає перший сніг та наступають морози, ми неодмінно починаємо чекати та готуватися до Новорічних та Різдвяних свят: заздалегідь готуємо подарунки, продумуємо як і з ким будемо святкувати.
   А свят зимою й справді чимало. І кожне має свої звичаї та обряди. Деякі з'явилися ще в прадавні часи, інші – трохи пізніше, під впливом християнства.
   Народна традиція святкування в Україні тісно пов'язана з циклом важливих господарських справ, оскільки основою життя староукраїнського суспільства були польові роботи. Господарська діяльність мала календарну періодичність. Детальніше...

Голодомор 1932-1933. Пам’ятаємо!

   26 листопада, у четверту суботу місяця, в Україні вшановуютьДень пам'яті жертв голодоморів. Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом. Як розповідає історія, українцям довелося пережити три голодомори, під час котрих загинуло багато жителів країни. Голодомор в Україні 1921-1923р.р. відомий в історії, як масове знищення корінного українського населення з ознаками етнічної чистки через мор голодом у південних губерніях УСРР в 1921–1923 роках, спричинений вивезенням хліба Радянською владою, на тлі посухи та неврожаю на Кубані та Поволжі.

Детальніше...

Геній хорової музики

   (до 145-ої річниці від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича (1877-1921), українського композитора, збирача музичного фольклору)
   Історія знає такі поодинокі факти, коли постать окремої непересічної індивідуальності набуває значення загальнолюдського символу, стає визначальною для цілої соціально-культурної доби, формує світогляд та менталітет нації. Зазвичай, це особистості великого духовного потенціалу і бурхливої діяльності.
Детальніше...

Українська мова – мова єднання

(9 листопада – День української писемності та мови)

   Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, відзначають найкращих популяризаторів українського слова та проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном.

Детальніше...