Вони достатньо дорослі, повністю розуміють, що відбувається, але у них не вистачає життєвого досвіду, щоб самостійно з цим впоратися.
Надважливо у цей час:
Говоріть із ними та слухайте їх. Про все, що вони думають і що відчувають. Не вживайте: а що ти в цьому розумієш; це не твоя справа; не заважай….
Давайте правдиву інформацію про те, що відбувається в Україні, але обов‘язково робіть акцент на позитивних новинах (перемоги наших захисників).
Обговорюйте ситуацію у Вашій сім‘ї, долучайте їх до прийняття рішень, запитайте, які обов‘язки можуть взяти на себе. Вони мають розуміти свою причетність.
Підкажіть їм, чим можна допомогати іншим. Долучайтеся до допомоги разом. Водночас поясніть, що пріоритетом має бути її безпека, бо саме безпеку дітей, підлітків, захищають і виборюють наші воїни.
Не приховуйте від них свої емоції і дозволяйте їм проявляти свої.
Поясніть, що боятися, переживати, плакати – це нормально. Однак завжди після емоційного вибуху стає легше і всі рішення треба приймати у спокійному стані.
Знаходьте час повертатися до позитивних спогадів. Згадуйте позитивні історії. Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите одразу, як завершиться війна.
Обіймайте один одного. Науковці стверджують, що 8 обіймів на день не дозволяють розвиватися стресу.
Подивіться разом улюблені позитивні фільми та обговоріть із ними побачене. Пограйте разом в ігри: карти, шашки, шахи, нарди. Влаштуйте сімейний турнір.
Почніть вести щоденник «Добрі справи і хороші новини нашої сім‘ї на шляху України до перемоги»
Хваліть та робіть акценти на досягненнях дитини. Наголошуйте навіть на незначних досягненнях. Навіюйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.
Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. Для більшості підлітків спілкування з друзями дуже важливе. Допомагайте цьому, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.
Будьте уважні до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан підлітка викликає занепокоєння.
Пам'ятайте, Ви незамінна людина у житті Вашої дитини. Ви для неї опора та острівець безпеки.
Дбайте про себе! Бути такою людиною можливо лише за умови, що Ваш психологічний стан залишається стабільним.