mega888

МАТВІЙ НОМИС. ПОВЕРНУТИЙ ІЗ НЕБУТТЯ

   Ім’я Матвія Номиса ще недавно було відоме лише вузькому колу спеціалістів. Він  один із тих представників української культури, пам’ять про яких  безпощадно  нищила  радянська влада. Ідеологи КПРС віднесли героя нашої оповіді до так званих «буржуазних діячів». І тільки після відновлення незалежності – на початку 90-х рр. про автора книг, укладача і видавця одного з найповніших і найавторитетніших зібрань малих фольклорних жанрів (прислів’я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо), українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога, популяризатора української мови, про Українця, котрий зробив величезний внесок у розвиток української культури, почав дізнаватися широкий загал.
   Цьогоріч за ініціативою Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради  29 листопада 2023 року 200-річчя від дня народження Матвія Номиса відзначається на державному рівні.
   Не залишились осторонь цієї події і  в нашому коледжі. Викладач Наталія Козороз провела засідання літературного гуртка на тему «Творча лабораторія Матвія Номиса», на яке, крім студентів, були  запрошені і викладачі-філологи. Присутні дізнались багато цікавих фактів з життя видатної людини, про те, як він протягом  життя збирав цінні матеріали про народний побут, звичаї та обряди, записав чимало зразків усної народної творчості, і про його найвизначнішу працю  - збірку під назвою «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864).
   Збірка Матвія Номиса  містить понад 14.5 тисяч прислів’їв, приказок і загадок. У ній опубліковані також записи Степана Руданського, Василя Білозерського, Пантелеймона Куліша, В. Лазаревського, Марка Вовчка та інших видатних письменників,етнографів та фольклористів.  В її основу лягли записи Опанаса Марковича. Крім того, упорядник використав фольклорні записи О. Кониського, Л. Боровиковського, твори Т.Шевченка та інших письменників. Збірку назвали скарбницею українського слова, етнічною енциклопедією. 
   Збірку Номиса прихильно зустріли не лише в Україні, а й за її межами у слов’янському світі. Вона здобула високу оцінку фахівців,оскільки автор запровадив практику коментування прислів’їв та приказок. Також він зазначав місцевість запису, вказував на рукописні й друковані джерела, звідки взято приказку чи прислів’я. До цієї розлогої колекції залучено матеріали з усіх регіонів України.
   Тематика прислів'їв і приказок, зібраних Матвієм Номисом, різноманітна. Вона відображає стародавні звичаї (Сказав би, так піч у хаті), гумор та іронію українців (Чорнобрива, як руде теля. Батько мій середній хазяїн: торби по боках, а сам посередині).
   Яскраве відображення у прислів’ях та  приказках знайшло  національне і соціальне поневолення українського народу (Біда Україні - і відтіль гаряче, і відсіль боляче).
   На засіданні гуртка студенти поповнили своє мовлення  прислів'ями, котрі наші предки використовували як побажання-благословіння на працю (Дай, Боже, час i пору добру! Щоб у вас руки не болiли! Дай, Боже, щоб робилося, не псувалося! Дай, боже, на прожиток!), аналізували слова-вибачення, що збереглися в арсеналі українців (Вибачте на сiм словi. Прошу, простiть на словi. Простiть за слово, що сказав. Не у гнiв буть сказано. Простiть, шануючи хлiб i честь вашу! тощо), Також визначали структуру і значення народних порівнянь зі збірки Номиса (Набрид, як гірка редька. Лисий, як бубон. Пропало, як з воза впало. Робить, наче мокре горить. Розбирається, як баран у зорях), міркували над значеннями сталих виразів (Усе Боже, тільки гріхи наші. Шануй батька та Бога - буде тобі всюди дорога. Боже поможи, а сам не лежи. Язичку, язичку! Маленька штучка - велике лихо робиш! Щоб лиха не знати, треба своїм плугом, та на своїй ниві орати. Як лихо то й до Бога.та ін.)
   У 1865 році Панас Мирний записав у щоденнику: «Спасибі Номису за його працю, велике спасибі!» Хочеться приєднатися до цих слів і сказати «дякую!» людині, яка зібрала і зберегла народну мудрість наших пращурів  для прийдешніх поколінь. 







Керівник літературного гуртка Наталія КОЗОРОЗ